Нестабільність на ринках облігацій: зростання прибутковості держоблігацій США до 4,8% та глобальні наслідки

Прибутковість 10-річних американських казначейських паперів досягла 4,8% у п’ятницю, піднявшись із 4,64% десять днів тому; 30-річні папери на одному етапі тижня встановлювали найвищий рівень з 2008 року. Консалтингова фірма Capital Economics ймовірною причиною називає перегляд ринками стану американських державних фінансів: загальний держборг США перевищив $40 трлн, а прогнозні дефіцити становитимуть близько 6% ВВП у найближчі роки.

Аналітики вказують, що традиційний статус US Treasuries як «тихої гавані» більше не гарантує невразливості. Neil Shearing з Capital Economics зазначив, що ринки почали реалістичніше оцінювати фіскальний тиск у США і додав, що «немає плану». Russell Jones з Llewellyn Consulting наголосив на тому, що ринки часто відкладають вердикт і важко передбачити момент, коли він настане.

Ситуацію ускладнила ескалація бойових дій між США та Іраном: ціна на нафту піднялася вище $90 за барель, що посилило очікування нових підвищень ставок центральними банками. Ринки прочитали промову нового голови Федеральної резервної системи Кевіна Уорша як сигнал готовності діяти, а європейські та інші центробанки, за даними ринку, готуються до зростання вартості запозичень (ЄЦБ очікується з підвищенням ставок наступного тижня).

Додатковим фактором стало різке розширення запозичень американських «гіперскейлерів» для будівництва дата-центрів: Vanguard оцінив обсяг випуску боргу п’яти великих технологічних компаній цього року в $135 млрд порівняно з середнім $35 млрд у 2020–2024 роках. Це запропонувало інвесторам альтернативні варіанти розміщення капіталу й поставило питання про здатність ринку всмоктати великий обсяг нового боргу одночасно.

Ріст прибутковостей вже має локальні наслідки. У Великій Британії інвестори закладають у ціну три підвищення ставок по 0,25 в.п. протягом наступних 12 місяців; підвищення доходності гілтів посилює очікування зростання витрат по обслуговуванню держборгу напередодні осіннього бюджету нового канцлера Джона Хілі. David Aikman з National Institute of Economic and Social Research закликав уряд скоротити витрати або підвищити податки, щоб зменшити вразливість через високий рівень боргу.

В Австралії прибутковості пробили 15-річні максимуми невдовзі після того, як державний борг країни перевищив A$1 трлн; це відбувається на тлі тиску на уряд щодо скорочення високих витрат і побоювань щодо падіння цін на житло. Казначей Джим Чалмерс відстоює відносно сильну бюджетну позицію Австралії: борг складає близько половини ВВП, а дефіцит — менше 1% ВВП.

Деякі економісти, включно з членом Ради Банку Англії Swati Dhingra, вказують на ще фундаментальнішу причину: часті інфляційні шоки через екстремальні погодні явища й кліматичну кризу можуть призводити до структурно вищих відсоткових ставок.